Заява делегації України за п.п.д. 5 (g) "Тематичний діалог щодо фінансування роботи та участі представників корінних народів у мультирегіональній і регіональній системах" Постійного форуму ООН з питань прав корінних народів, виголошена Рефатом Чубаровим (23 квітня 2025 року)

Дякую пані Голово за надане слово!

З особливою повагою до вас, дорогі брати і сестри, дозвольте мені сказати по заявленій темі наступне:

Створення справедливої міжнародної фінансової архітектури є надзвичайно важливим для сьогодення та майбутнього корінних народів світу.

Але маємо усвідомити, що створення справедливої міжнародної фінансової архітектури неможливе в умовах, якщо держави – члени ООН  нехтуватимуть правами корінних народів.

20 березня 2014 року, у драматичні дні, коли російська федерація вторглася своїми військами на територію України та окупувала  Автономну Республіку Крим і місто Севастополь, Парламент України схвалив спеціальну Заяву про гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української держави.

У цій заяві Верховна Рада України від імені Української держави гарантувала  кримськотатарському народові реалізацію права на самовизначення та визнала  Меджліс кримськотатарського народу – вищий представницький орган корінного народу.

У 2021 році  в Україні було схвалено  Закон "Про корінні народи України", відповідно до якого корінними народами України є кримські татари, караїми, кримчаки, що сформувалися протягом століть  на території Криму, який є невіддільною частиною Української держави.

Однак російська окупація Криму позбавляє Українську державу можливостей виконувати повною мірою зазначений закон, а також реалізовувати інші заходи, спрямовані на збереження та розвиток корінних народів.

Політика росії в окупованому нею Криму  спрямована на витіснення з півострову корінного народу. Безцінну кримську землю, яка споконвіку належала корінному кримськотатарському народу, роздають військовослужбовцям російської армії, які беруть участь у злочинній війні, розв'язаної  росією проти України.

Росія перетворює захоплений нею Крим на військовий форпост, звідки вона здійснює подальшу експансію на території інших держав.

Отже,  міжнародна фінансова архітектура повинна включати механізми жорсткого реагування також  до третіх сторін, чиї дії, як у випадку з окупацією Криму російською федерацією, не лише позбавляють корінні народи права на самовизначення, а й створюють реальну загрозу їхньому існуванню  на своїй землі.

На завершення – Україна підтримуватиме й далі заходи, спрямовані на  залучення корінних народів до управління міжнародною фінансовою архітектурою.

Дякую за увагу.