Діяльність України у рамках ООН
Україна у 1945 р. стала однією з держав-співзасновниць ООН. Делегація України взяла активну участь у Конференції в Сан-Франциско, зробивши вагомий внесок у розробку Статуту ООН (зокрема координувала процес підготовки Преамбули та Цілей і Принципів Статуту ООН). До 1991 р., перебуваючи у складі Радянського Союзу, Україна мала в ООН власне представництво на рівні де-юре незалежної країни. Про високий авторитет нашої держави в ООН як у вказаний, так і в новітній період її розвитку свідчить неодноразове обрання України до Ради Безпеки ООН – органу, на який країнами-членами ООН покладено головну відповідальність за підтримання міжнародного миру та безпеки (1948-1949, 1984-1985, 2000-2001, 2016-2017 рр.).
Генеральні секретарі ООН відвідували Україну дванадцять разів: У Тан (1962 р.), Курт Вальдхайм (1981 р.), Перес де Куельяр (1987 р.), Бутрос Бутрос-Галі (1993 р.), Кофі Аннан (2002 р.), Бан Кі-мун (2011, 2014, 2015 рр.), Антоніу Гутерриш (2017 р., квітень та серпень 2022 р., березень 2023 р.).
Виняткового значення наша держава надає питанню зміцнення ООН як центру багатосторонніх зусиль у вирішенні складних та комплексних викликів. Україна виходить із необхідності належної реалізації підсумкових документів самітів ООН з питань сталого розвитку, подальшого реформування ООН, зокрема Ради Безпеки, підвищення ефективності її діяльності, посилення ролі Генасамблеї ООН як найбільш представницького політичного органу світу (на сьогодні 193 держави є членами ООН).
Протидія російській агресії
З 20 лютого 2014 року головним завданням і пріоритетом української дипломатії у рамках ООН залишається протидія російській агресії, відновлення територіальної цілісності України та припинення грубих порушень Москвою засад сучасного світового порядку, заснованого на Статуті ООН.
В умовах триваючої агресії РФ проти України вкрай важливе політичне та міжнародно-правове значення має ухвалення Генеральною Асамблеєю ООН резолюцій 68/262 (27.03.2014) «Територіальна цілісність України»; 71/205 (19.12.2016), 72/190 (19.12.2017), 73/263 (22.12.2018), 74/168 (18.12.2019), 75/192 (16.12.2020), 76/179 (16.12.2021) та 77/229 (15.12.2022) «Ситуація з правами людини на тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна»; 78/221 (19.12.2023) “Ситуація з правами людьми на тимчасово окупованих територіях України, включаючи Автономну Республіку Крим та місто Севастополь”; 73/194 (17.12.2018), 74/17 (09.12.2019), 75/29 (07.12.2020), 76/70 (09.12.2021) «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Україна, а також частин Чорного та Азовського морів»; 78/316 (11.07.2024) «Безпека та захищеність ядерних об’єктів України, включаючи Запорізьку АЕС», а також щорічне включення до порядку денного Генасамблеї ООН, починаючи з 2018 року, пункту порядку денного «Ситуація на тимчасово окупованих територіях України», розгляд якого відбувся 20 лютого 2019 р., 20 лютого 2020 р., 23 лютого 2021 р., 23 лютого 2022 р., 18 липня 2023 р. та 24 лютого 2024 р. відповідно.
З початком повномасштабної війни росії проти України дипломатичною службою України активно використовуються всі можливі політико-дипломатичні заходи у рамках ООН з метою відсічі збройної агресії рф, консолідації міжнародної підтримки та блокування росії на міжнародних майданчиках.
Так, під час невідкладного засідання Ради безпеки ООН 27 лютого 2022 року була прийнята процедурна резолюція 2623 (2022), яка дозволила ухвалити рішення щодо скликання 11-ї Надзвичайної спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН (далі - НСС). Скликання НСС відбулося через застосування вето РФ під час голосування резолюції РБ ООН про засудження її агресії та припинення застосування сили (S/2022/155 від 25 лютого 2022).
В рамках роботи 11-ї НСС відбулося схвалення шести резолюцій:
1. «Агресія проти України» (схвалена 2 березня 2022 року).
2. «Гуманітарні наслідки агресії проти України» (схвалена 24 березня 2022 року).
3. «Призупинення прав членства російської федерації в Раді ООН з прав людини» (схвалена 7 квітня 2022 року).
4. «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН» (схвалена 12 жовтня 2022 року).
5. «Сприяння відшкодуванню та репараціям за агресію проти України» (схвалена 14 листопада 2022 року).
6. «Принципи Статуту ООН, які лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та тривалого миру в Україні» (схвалена 23 лютого 2023 року).
Поряд з процедурним рішенням від 27 лютого 2022 року, важливим документом РБ ООН, ухваленим після повномасштабного вторгнення рф в Україну 24 лютого 2022 року, є заява Голови РБ ООН щодо України від 6 травня 2022 року. Враховуючи консенсусний характер цього документа, його зміст зводився до висловлення стурбованості щодо дотримання миру та безпеки України, посилання на положення Статуту ООН щодо необхідності врегулювання міжнародних спорів мирним шляхом та підтримки зусиль Генерального секретаря ООН у пошуку шляхів мирного врегулювання.
Також МЗС забезпечило включення постійного пункту “Підтримання миру та безпеки України” до порядку денного Ради Безпеки ООН, що надало можливість Раді розглядати за потреби будь-які питання, пов’язані з миром та безпекою України, у тому числі проблематику агресії рф проти України, безпекових гарантій після завершення війни з рф та забезпечення стабільного миру і відбудови України.
Україні вдалося залучити ООН до переговорного процесу з евакуації цивільного населення та військових з Маріуполя, а також до переговорів щодо створення умов для експорту зерна. Так, за результатами візиту Генсекретаря ООН А.Гутерриша до України у квітні 2022 року під проводом ООН було організовано першу евакуацію цивільних з оточеного російськими військами міста Маріуполя, а також військових із заводу «Азовсталь».
Секретаріат ООН був активно залучений до переговорного процесу щодо розблокування експорту з українських морських портів. Генсек виступив фасилітатором Стамбульських домовленостей, які були підписані 22 липня 2022 р. у Туреччині, а також продовження Чорноморської зернової ініціативи (ЧЗІ) після 18 листопада 2022 року; 18 березня 2023 року та 18 травня 2023 року. 18 липня 2023 року реалізація ЧЗІ була припинена через односторонній вихід РФ з угоди.
З березня 2014 р. в Україні на запрошення Уряду нашої держави діє Моніторингова місія ООН з прав людини, яка, зокрема, відстежує ситуацію на всіх тимчасово окупованих територіях України.
Важливими у контексті фіксації масових й системних грубих порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях стали вже дев’ять доповідей Генерального секретаря ООН «Ситуація з правами людини в тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Україна», які були підготовлені на виконання однойменних резолюцій Генеральної Асамблеї ООН. У доповідях також міститься заклик Генерального секретаря ООН до РФ як держави-окупанта припинити грубі порушення прав людини та дотримуватися усіх своїх зобов’язань у відповідності до міжнародного гуманітарного права та прав людини.
У березні 2022 року Рада ООН з прав людини (Женева) заснувала Незалежну міжнародну комісію ООН з розслідування по Україні, яка уповноважена розслідувати всі ймовірні порушення та зловживання у сфері прав людини і порушення міжнародного гуманітарного права та пов’язані з ними злочини в контексті агресії рф проти України з метою забезпечення відповідальності.
Ситуація щодо тимчасово окупованої росією Запорізької АЕС
Окремим важливим напрямом діяльності делегації України стало реагування на тимчасову окупацію рф Запорізької АЕС та вжиття політико-дипломатичних зусиль з метою посилення тиску на державу-агресора для демілітаризації, деокупації та повернення станції під повний контроль нашої держави. У цьому контексті скликано цілу низку засідань Ради Безпеки ООН з метою доведення до міжнародної спільноти існуючих загроз ядерній безпеці України та Європи, пов’язаних з обстрілами ЗАЕС з боку окупаційних військ та іншими численними порушеннями рф норм ядерної безпеки і захищеності, а також залучення підтримки держав-членів ООН з метою забезпечення повернення мирного ядерного об’єкта під повний контроль нашої держави.
Участь України в операціях ООН з підтримання миру
Україна завжди розглядала свою участь в операціях ООН з підтримання миру як важливий внесок у спільну справу з протидії загрозам міжнародному миру і безпеці. До початку війни більше 300 українських блакитних шоломів виконували завдання у складі 6 місій ООН. А наш національний контингент, зокрема 18-й окремий вертолітний загін, був важливою частиною Місії ООН зі стабілізації в Демократичній Республіці Конго. На жаль, з початком війни, Україна була вимушена відкликати увесь свій контингент і персонал з міжнародних операцій з підтримання миру.
Проблематика міжнародної безпеки
Делегація України бере активну участь в обговоренні широкого кола питань міжнародної безпеки, включаючи проблематику роззброєння, контролю над озброєннями, нерозповсюдження та кібербезпеки. Одним з головних форумів ООН з розгляду відповідних питань залишається Перший комітет Генеральної Асамблеї ООН.
Як учасник усіх міжнародних конвенцій і протоколів, що регулюють боротьбу з тероризмом, Україна бере активну участь у діяльності ООН на контртерористичному напрямі.
Права людини
Україна – активний учасник діяльності органів системи ООН у сфері прав людини, сторона всіх основних документів ООН з прав людини, включно з Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Міжнародним пактом про економічні, соціальні і культурні права, Факультативними протоколами до них та Міжнародною конвенцією з ліквідації всіх форм расової дискримінації.
Україна також є активним учасником міжнародної співпраці з досягнення сталого розвитку, спрямованої на комплексне вирішення завдань охорони довкілля, соціального розвитку й економічного зростання на глобальному, регіональному та національному рівнях.
Делегація України виступила головним ініціатором та організатором підготовчого процесу до скликання першої спецсесії Генасамблеї ООН з проблеми ВІЛ/СНІД у червні 2001 р. Наша держава активно використовує можливості ООН для боротьби з ВІЛ/СНІД та туберкульозом, зокрема шляхом залучення проектної і технічної допомоги органів ООН.
Боротьба зі зміною клімату
Україна бере помітну участь у зусиллях ООН, спрямованих на подолання кліматичних змін, і є учасником Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та її Кіотського протоколу. Україна була серед перших країн, які у 2016 р. ратифікували новий глобальний кліматичний договір – Паризьку угоду.
Наша країна отримує значну технічну, консультативну та фінансову допомогу спеціалізованих установ ООН, її фондів та програм, зокрема, у сферах демократичного врядування, подолання бідності, досягнення національних Цілей сталого розвитку, підтримки державного управління, боротьби з ВІЛ/СНІД та іншими тяжкими хворобами, захисту довкілля.
У сфері розвитку допомога від ООН надається через Рамкову програму партнерства Уряду України - ООН на 2018-2022 рр., яка включає проекти, що реалізуються в Україні всіма установами системи ООН, пріоритетними є 1) стале економічне зростання, навколишнє середовище і зайнятість; 2) рівний доступ до якісних та інклюзивних послуг і соціального захисту; 3) демократичне врядування, верховенство права; 4) безпека громадян, соціальна єдність і відновлення з особливим акцентом на Сході. Бюджет Рамкової програми становить 667 млн. дол. США, що передбачає залучення додаткових ресурсів для реалізації цих проектів.
Гуманітарний напрям
Починаючи з 2014 р. органи оперативної діяльності системи ООН (УВКБ, УКГП, ПРООН, ВООЗ, ЮНФПА, ЮНІСЕФ та ін.) посилили свою співпрацю з Урядом України, надавали гуманітарну допомогу та реалізовували різні проекти, спрямовані на подолання наслідків агресії РФ проти України .
З квітня 2014 р. до повномасштабного вторгнення рф в Україну організації системи ООН щороку реалізовували в Україні плани гуманітарного реагування, підготовка яких здійснювалася у координації з відповідними ЦОВВ України.
З метою забезпечення гуманітарного реагування на повномасштабне вторгнення рф в Україну, система ООН в Україні реалізовує свою наймасштабнішу гуманітарну операцію. Процес розширення діяльності продовжується.
Від початку повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року мобілізація фінансових ресурсів для підтримки гуманітарної діяльності ООН в Україні здійснюється в рамках Екстреного звернення (Flash Appeal) у рамках якого протягом 2022 року на цілі гуманітарного реагування в Україні було мобілізовано 3,775 млрд. дол. США або 88% від запланованих потреб (4,3 млрд. дол. США).
За оцінками ООН, протягом 2022 року різними агенціями та партнерами ООН було надано гуманітарну допомогу орієнтовно 13,5 млн українцям. Зокрема, допомогу із забезпеченням місцем для проживання або критично предметами першої необхідності, включно з одягом, опалювальними приладами та іншими товарами, необхідними для підготовки до зими, отримали 2,7 млн людей; воду й предмети гігієни — 6,9 млн осіб; харчові продукти — 8,9 млн людей; медичні послуги — 8,9 млн людей, грошову допомогу — 5,1 млн людей (акумульовано понад 1,1 млрд дол США), послуги соціально-правового захисту – 6,3 млн людей. У контексті задоволення зростаючих потреб в опаленні та електроенергії в умовах енергетичної кризи, надається допомога у вигляді генераторів для лікарень, шкіл, пунктів обігріву та колективних центрів розміщення.
За окремим Регіональним планом реагування для допомоги біженцям (Regional Refugee Response Plan), яким опікується Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (Женева), протягом 2022 року було мобілізовано 1,85 млрд. дол. США. Цей план передбачає надання підтримки сусіднім з Україною державам, які приймають біженців з України, з метою забезпечення міжнародного захисту та надання гуманітарної допомоги біженцям з України.
Плани гуманітарного реагування ООН в Україні (Humanitarian Response Plan) та Регіональний план реагування на ситуацію біженців з України (Regional Refugee Response Plan) на 2023 рік передбачали надання гуманітарної допомоги в Україні на суму 3.9 млрд дол. США для 11,1 млн. українців, з яких 3,8 млн. ВПО, 4,8 млн. непереміщених людей, 2,5 млн. людей, які повернулися до місць постійного проживання. За підсумками 2023 року, донорами було виділено 3,25 млрд. дол. США або 68,1% від планованих потреб. Це є найвищим кількісним показником серед усіх країнових планів гуманітарного реагування ООН (середній показник становить 38% від потреб). Крім того, 562 млн. дол. США були отримані поза планом.
Плани гуманітарного реагування ООН на 2024 рік
15 січня 2024 р. у Женеві заступник Генерального секретаря ООН, Координатор надзвичайної допомоги ООН Мартін Гріффітс та Верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Гранді представили міжнародній спільноті стратегічні плани гуманітарної діяльності ООН для України у 2024 році - План гуманітарних потреб та реагування ООН в Україні та Регіональний план реагування для допомоги біженцям з України та закликали донорів виділити 4,2 млрд. дол. США на підтримку постраждалих від війни громад в Україні, українських біженців та приймаючих громад у регіоні: 3,1 млрд. дол. - для допомоги 8,5 млн. людей в Україні, 1,1 млрд. дол. - для підтримки 2,3 млн. українських громадян, які вимушено виїхали за кордон, та приймаючих їх громад.
Загалом за оцінками ООН, гуманітарної допомоги у 2024 р. потребуватимуть 14,6 млн людей в Україні або майже 40% населення України. Зазначається також, що хоча кількість переміщених людей, які потребують допомоги, скоротилася з 6,3 млн у 2023 р. до 3,6 млн при плануванні на 2024 р., кількість непереміщених людей, постраждалих від війни, значно зросла – з 6,9 млн у 2023 р. до 8,5 млн. З іншого боку, кількість людей, які повернулись додому і потребують підтримки, зменшилася з 4,4 млн до 2,6 млн.
ООН визначило пріоритетним надання допомоги в 2024 р. 870 тис людей із вразливих груп населення та визначило потреби для забезпечення життєво необхідної допомоги у розмірі 350 млн дол США. Найбільш нагальними потребами є медикаменти, продовольство та питна вода, медичні послуги, засоби існування.
Допомога включатиме такі напрями:
• координація та управління об'єктами розміщення ВПО із запланованим бюджетом у 16,9 млн дол США для потреб 157 тис осіб;
• освіта із запланованим бюджетом у 98,3 млн дол США для потреб 989 тис осіб;
• телекомунікації в надзвичайних ситуаціях із запланованим бюджетом у 1,5 млн дол США;
• продовольча безпека та засоби до існування із запланованим бюджетом у 700,6 млн дол США для потреб 3,4 млн осіб;
• охорона здоров’я із запланованим бюджетом у 145 млн дол США для потреб 3,8 млн осіб;
• логістика із запланованим бюджетом у 6,9 млн дол США;
• загальний захист із запланованим бюджетом у 182,8 млн дол США для потреб 3 млн осіб;
• захист дітей із запланованим бюджетом у 139,6 млн дол США для допомоги 2,2 млн осіб;
• гендерно-зумовлене насильство із запланованим бюджетом у 58,1 млн дол США для допомоги 811 тис осіб;
• протимінна діяльність із запланованим бюджетом у 87,7 млн дол США для допомоги 2 млн осіб;
• житло та непродовольчі товари зі запланованим бюджетом у 604,3 млн дол США для допомоги 3,9 млн осіб;
• водопостачання, санітарія та гігієна із запланованим бюджетом у 410,7 млн дол США для допомоги 4,9 млн осіб;
• спільні послуги координації із запланованим бюджетом у 12,5 млн дол США.
Станом на 25.04.2024 в рамках плану ОСНА зібрано 567 млн. або 18,2% від загальних потреб.
Допомога ООН в енергетичному секторі
Загалом, структурами ООН в Україні передано/замовлено 5175 генераторів, зокрема: 1810 – Міжнародною організацією міграції, 1081 – Управлінням ООН з обслуговування проєктів (UNOPS), 411 – Всесвітньою організацією охорони здоров’я, 352 – Управлінням ООН з питань біженців (UNHCR), 329 – Програмою розвитку ООН (UNDP), 321 – Дитячим фондом ООН (UNICEF).
План підготовки до зимового періоду 2023-2024 рр.
Окремий додатковий план гуманітарного реагування передбачає залучення донорських коштів в сумі 435 млн. дол. США для потреб допомоги понад 1,7 млн. людей по всій Україні для підготовки до зимового періоду. План розрахований на період з жовтня 2023 по березень 2024 років.
План передбачає першочергову допомогу громадам, які перебувають в зонах бойових дій та прифронтових зонах, включаючи Донецьку, Дніпропетровську, Харківську, Херсонську, Луганську, Миколаївську, Сумську та Запорізьку області. Першочерговим є ремонт систем централізованого теплопостачання. Крім того, передбачена підтримка критично важливих установ, таких як лікарні, клініки та соціальні заклади, у тому числі шляхом надання мобільних котелень або інших систем опалення. Запланована також допомога у формі будівельних матеріалів для ремонту будинків, а також зимовий одяг, опалювальні прилади та інші життєво нагальні речі.
В регіонах, де проживає велика кількість переміщених осіб, включаючи місто Київ, Львівську та Одеську області, пріоритетом стане підтримка переміщених осіб у центрах колективного проживання шляхом ремонту місць та забезпечення зимовими матеріалами. По всій країні гуманітарні організації також надаватимуть переміщеним особам допомогу в оренді та утепленні пошкоджених будинків. Подібно до районів, розташованих поблизу лінії фронту, реагування по всій країні також включатиме ремонт і технічне обслуговування енергетичних і опалювальних систем, пошкоджених або постраждалих від військових дій, для забезпечення надання життєво важливих послуг.
Посадовці ООН неодноразово публічно наголошували, що РФ не надає гуманітарного доступу для надання допомоги ООН на тимчасово окупованих територіях України.
За погодженням з МЗС, у рамках програми багатоцільової грошової допомоги та інших видів допомоги громадянам України, які постраждали від повномасштабної збройної агресії рф, причетними органами влади України підписано двосторонні документи з УВКБ, ЮНІСЕФ, Всесвітньою продовольчою програмою ООН, Міжнародною організацією з міграції. Організації системи ООН також укладають меморандуми про співробітництво з обласними державними адміністраціями.
Чорнобильська проблематика
Одним із важливих напрямів співпраці між Урядом України та ООН є також пом’якшення та мінімізація довготермінових наслідків Чорнобильської катастрофи. Починаючи з 1990 р. Генеральною Асамблеєю ООН схвалюється резолюція щодо зміцнення міжнародного співробітництва та координація зусиль у справі вивчення, пом’якшення та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи (з 1993 р. – на дворічній основі, а з 2007 р. – на трирічній). У липні 2022 року білорусь ініціювала проєкт рішення про відкладення до 78-ї сесії розгляду відповідного пункту порядку денного та представлення Генсекретарем ООН доповіді про імплементацію резолюції. У цьому зв’язку Україна вжила заходів з протидії схваленню цього рішення, за результатами голосування якого зазначений проєкт рішення було відхилено Генасамблеєю ООН. У травні 2023 року, за ініціативи України, яка вперше виступила єдиним автором резолюції, Генасамблея ООН схвалила консенсусом оновлений документ, що передбачає продовження виконання проєктів ООН у постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи районах. Наразі підхід ООН до проблем Чорнобиля полягає у перегляді та відновленні реалізації проєктів, які були призупинені після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, у т.ч. тимчасової окупації ЧАЕС та Зони відчуження, що тривала до 31 березня 2022 року з метою надання гуманітарної допомоги та підтримки соціально-економічного розвитку постраждалих територій.
Електоральна діяльність
Активною є електоральна діяльність нашої держави в ООН. За час свого членства в ООН Україна сім разів обиралася членом Економічної і Соціальної Ради (ЕКОСОР) та чотири – членом Ради ООН з прав людини (востаннє переобрано на період 2021-2023 рр.).
У 1997 р. Міністра закордонних справ України Г.Й.Удовенка було обрано на посаду Голови 52-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН – найвищу посаду в Організації. Предметом особливої гордості України є те, що саме 52-га сесія ГА ООН, яка увійшла в історію як «сесія реформ», ухвалила всеосяжну програму реформування Організації, запропоновану її тодішнім Генеральним секретарем К.Аннаном, і надала потужного імпульсу широкомасштабному оновленню ООН.
У 2011 році Постійний представник України був віце-головою Комісії ООН з миробудівництва у період членства у 2011-2012 рр. У 2017-2018 році тодішній Постійний представник України був віце-головою 73-ї сесії ГА ООН. У 2020 році Постійного представника України обрано віце-головою ЕКОСОР на період 2020-2021. У 2022 році Постійного представника України обрано віце-головою Бюро виконавчої ради ООН-Жінки, а у 2023 році – головою, а також віце-головою Бюро виконавчої ради ПРООН/ЮНФПА/ЮНОПС у 2023 році. Крім того, Україна увійшла до складу Бюро Комісії ООН зі статусу жінок на її 69 сесії.
На сьогодні Україна входить/обрана до складу таких органів ООН, як Комісія з народонаселення та розвитку (2021-2024 рр.), Комісія ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ, 2019-2025 рр.), Комісія ООН з соціального розвитку (період 2023-2027 рр.), Група експертів з міжнародного обліку та фінансової звітності (2022-2024 рр.), Виконавча рада ООН-Жінки (2022-2024 рр.), Виконавча рада Програми розвитку ООН, Фонду народонаселення ООН, Управління ООН з обслуговування проектів (ПРООН/ЮНФПА/ЮНОПС, 2022-2024 рр.), Комітет ООН з внесків (2022-2024 рр.), Комісія ООН зі статусу жінок (2023-2027 рр.), Постійний форум ООН з питань корінних народів (2023-2025 рр.) та представлена в Міжнародному трибуналі з морського права (2020-2029 рр.).
Крім того, Україна номінована до ЕКОСОР на період 2026-2028 рр. та до Ради ООН з прав людини на 2027-2029 рр. Ради Безпеки ООН на період 2046-2047 рр., а також на посаду Голови 102-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН (вибори у 2047 р.).