Інформаційний переклад українською мовою
Пане Голово, шановні члени Ради Безпеки!
Хотів би висловити вдячність заступниці Генерального секретаря ООН Накаміцу за її брифінг.
Пам'ятаючи про вартість кожного засідання Ради Безпеки, я не коментуватиму нісенітниці пана Коваліка. Це було б додатковим витрачанням коштів платників податків.
Хотів би також відзначити, що місце Радянського Союзу в РБ ООН і надалі окупує посланник диктатора.
Ми шкодуємо, що його делегація продовжує підривати мандат Ради Безпеки, регулярно намагаючись використовувати цей орган як платформу для поширення російської пропаганди.
Це один з багатьох негативних наслідків глибокої російської кризи, яка триває десятиліттями.
Тим часом Росія продовжує вбивати українців. Лише два дні тому в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області внаслідок попадання російської балістичної ракети «Іскандер-М» у багатоповерховий будинок загинули дев’ятеро мирних жителів. Внаслідок цього обстрілу також зазнали поранень 29 осіб, у тому числі 5 дітей.
Раніше того ж дня Росія також намагалася вбити жителів міста Києва, випустивши по українській столиці 6 крилатих і балістичних ракет та 24 дронів «Шахед». Завдяки підрозділам ППО України вдалося перехопити всі дрони та 5 ракет. Однак 1 ракета влучила в об’єкт цивільної інфраструктури.
Минулої ночі міста України зазнали чергового обстрілу 14 ракетами і 17 дронами.
Наш народ пережив подібні жахіття під час Другої світової війни.
Уся територія України була окупована нацистською Німеччиною, і моя країна зазнала катастрофічного руйнування двічі: у 1941 році, коли радянські війська, що відступали, підривали критично важливу інфраструктуру, та в 1943 році, коли те саме зробили нацисти під час свого відступу з України.
У тій війні загинули мільйони українців: вони або були вбиті нацистами, або померли в концтаборах. Багато хто також втратив життя під час радянських «м’ясних штурмів», коли сталінські генерали віддавали накази взяти міста до радянських державних свят. Саме так відбувалася битва за Київ у 1943 році. Був наказ будь-якою ціною звільнити місто до річниці більшовицької революції.
Радянські війська втратили в битві за Київ понад сто тисяч солдатів, у десять разів більше, ніж нацисти. Значну кількість полеглих становили українці, яких мобілізували з довколишніх районів і кинули на поле бою погано спорядженими та непідготовленими.
Проте навіть тактика «м’ясорубки» не допомогла б Сталіну перемогти нацистське зло без допомоги держав, які 1 січня 1942 року зібралися у Вашингтоні для підписання Декларації Об'єднаних Націй.
Тільки США надали Радянському Союзу 400 тис. транспортних засобів, 14 тис. літаків, 13 тис. танків, 2,7 млн. тонн нафтопродуктів, 4,5 млн. тонн продовольства та багато іншого.
На Тегеранській конференції 1943 року Сталін сам це визнав.
30 листопада, у день народження Вінстона Черчилля, він виголосив тост на його честь і високо оцінив внесок як США, так і Великої Британії: [цитую]
«Я хочу розповісти вам, що, з радянської точки зору, Президент і США зробили, щоб виграти війну. Найважливіші речі в цій війні – це машини... Сполучені Штати Америки – це країна машин, без цих машин… ми би програли цю війну». [кінець цитати]
Сьогодні, напередодні Саміту миру, ми закликаємо всі Об’єднані Нації, як це було в січні 1942 року, об’єднатися проти зла, яке знову принесло війну в Європу. Сьогодні вовчий вишкір Путіна і скрегіт його зношених кликів, які долинають з того ж лігва, де за стінами Кремля ховався Сталін, не можуть налякати світ. Як і тоді, ваша підтримка має покласти край російській кризі, цій загарбницькій війні, цій прямій загрозі для всіх Об’єднаних Націй.
Ми також цінуємо те, що 12-та бригада спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України нещодавно пройшла перевірку Ліхі, яку здійснює уряд США. Жодних доказів порушень з боку бригади «Азов», які можуть перешкодити американській військовій допомозі цьому підрозділу, не виявлено.
Ми вітаємо цей висновок, який розвінчує російську наклепницьку кампанію, яка тривала з 2014 року. Бійці бригади «Азов» були мужніми захисниками Маріуполя у 2022 році і до кінця залишалися в обложеному місті, захищаючи його жителів, яких Росія масово вбивала.
Ненависть Росії до захисників Маріуполя призвела до жорстокого поводження з ними в російському полоні та масового вбивства в Оленівці в липні 2022 року.
Наразі понад 900 бійців бригади «Азов» утримуються без зв’язку із зовнішнім світом у російських тюрмах.
Як доповідає УВКПЛ, деякі з них загинули внаслідок побоїв, а інші були засуджені до тривалих або довічних строків лише за те, що вони були військовослужбовцями бригади «Азов».
Ми повторюємо наш заклик припинити катування бійців «Азову», надати безперешкодний і регулярний доступ до них для МКЧХ і правозахисників, а також включити їх до обмінів полоненими.
Пане Голово,
Поширюючи нісенітниці про те, що володіння зброєю стороною, яка захищається, робить мир недосяжним, Росія сама продовжує отримувати зброю від держав-ізгоїв, таких як Іран та Північна Корея.
За наявною інформацією, Пхеньян вже відправив до Росії більше 10 тисяч морських контейнерів, які могли містити майже 5 мільйонів артилерійських снарядів.
Більше того, Росія вдається до насильницького вербування іноземних громадян до своїх окупаційних сил в Україні, погрожуючи тим, хто вже перебуває в Росії, або вводячи в оману тих, кого вони вербують за кордоном.
Як повідомляють міжнародні ЗМІ, російська влада погрожує не продовжувати візи африканським студентам і працівникам, якщо вони не погодяться вступити на військову службу. Москва затримує іноземців з робочими візами і змушує їх обирати між депортацією або армією.
Росія також розпочала вербувальну кампанію по всьому світу, заманюючи іноземців обіцянками прибуткової роботи, а потім змушуючи їх проходити військовий вишкіл та брати участь у бойових діях.
Серед останніх випадків – втеча 22 шрі-ланкійців, яким вдалося дезертирувати з російської армії та повернутися додому.
Як описав цю кричущу ситуацію речник Міністерства оборони Шрі-Ланки 11 червня, [цитую] «їх обдурили».
Один з цих 22 осіб, Аніл Мадусанка, розповів журналістам, що отримав пропозицію роботи водієм у Росії. Однак після прибуття йому вручили автомат і відправили на передову. Після поранення він зміг втекти до посольства своєї країни в Москві, яке організувало його повернення додому.
Ми закликаємо всі держави-члени відслідковувати діяльність російських вербувальників у ваших країнах і вживати заходів для запобігання руйнівному впливу російської кризи на безпеку ваших громадян.
Будьмо відверті, Росія шукає гарматне м'ясо.
Пане Голово,
Завтра у Швейцарії розпочнеться інавгураційний Саміт миру.
Ми не здивовані, що Москва використовує будь-яку можливість, щоб дискредитувати цю глобальну мирну ініціативу, а також щоб вдатися до чергових маніпулятивних заяв на тлі погіршення російської кризи.
Абсурдно, що Путін, який спланував, підготував і втілив разом зі своїми спільниками найбільшу збройну агресію в Європі з часів Другої світової війни, у своїй сьогоднішній заяві виставляє себе миротворцем.
Однак цілком передбачувано, що для припинення війни він знову запропонував варіанти, які підривають основи міжнародного правопорядку і Статут ООН.
Всі озвучені Путіним ультиматуми вже багато разів лунали з Москви і нічого нового в цих чергових заявах немає. Водночас показовим є час їх озвучення. Напередодні інавгураційного Глобального саміту миру в Швейцарії Путін переслідує лише одну мету: завадити участі лідерів і країн в цьому саміті.
Росія боїться справедливого і сталого миру, що ґрунтується на основоположних принципах Статуту ООН. Знову ми чуємо з кремлівського лігва скрегіт зношених кликів старого диктатора.
Як ми чули це 23 лютого минулого року, коли переважна більшість членів Організації Об'єднаних Націй проголосувала за ці принципи.
Ті, хто голосував проти них – проти справедливого миру; деякі продовжують агітувати за заморозку конфлікту.
Потужний голос націй, об'єднаних навколо принципів Статуту ООН, на Глобальному саміті миру в Швейцарії буде вирішальним для досягнення всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні.
Цей голос є критично важливим, щоб змусити Росію прийняти ці принципи, відмовитися від ультиматумів і перейти до переговорів у дусі доброї волі з метою припинення війни, замість того, щоб продовжувати пропагандистську кампанію, підсилену жахливими щоденними ракетними ударами по Україні.
Вісім десятиліть тому союзники, що підписали Декларацію Об'єднаних Націй, надаючи масову допомогу зброєю, боєприпасами та продовольством жертвам агресії, зупинили війну в Європі. Вони можуть зупинити її цього разу.
Що потрібно зараз, як і тоді, так це єдність і відданість принципам Об'єднаних Націй.
І Саміт миру в Швейцарії – це саме те місце, де можна сказати голосно і чітко: «Ми, народи Об'єднаних Націй, сповнені рішучості припинити війну, яка принесла невимовне горе мільйонам жінок і чоловіків...».
Зробіть все, щоб ваш голос був почутий!
Дякую вам.