Інформаційний переклад українською мовою
Пане Голово,
Делегація України хотіла б висловити вдячність за скликання цього засідання для обговорення доповіді Ради Безпеки про її діяльність у 2023 році.
Ми також дякуємо Послу Хвану за представлення доповіді Генеральній Асамблеї ООН. Я хотів би скористатися цією нагодою, щоб відзначити чудову роботу Республіки Корея на чолі Ради в червні.
Також я особливо вдячний Голові Генеральної Асамблеї та Постійному представництву Великої Британії при ООН за їхні зусилля із залучення широкого кола держав-членів перед розробкою цього документа. Скликані в січні неформальні консультації дозволили державам-членам поділитися своїми поглядами та занепокоєннями стосовно діяльності Ради Безпеки, вартих відображення у доповіді.
Як і багато держав-членів, Україна залишається переконаною, що подібні доповіді необхідно перетворити зі збірників, що містять переважно технічну інформацію, в аналітичні документи, що стали б у нагоді в наших зусиллях з відновлення ефективності Ради.
Враховуючи зазначене, ми беремо до уваги, що в пункті 6 цієї доповіді визнається, що «багато держав-членів висловили занепокоєння тим, що Рада Безпеки не змогла повною мірою використати повноваження, надані їй відповідно до Статуту Організації Об’єднаних Націй для підтримання міжнародного миру та безпеки». Визнання проблеми – це крок у правильному напрямку.
Однак важливо також згадати про першопричину такої неспроможності, зокрема про присутність на місці постійного члена Ради країни, яка здійснює збройну агресію проти суверенної миролюбної країни і яка визнана Генеральною Асамблеєю ООН агресором.
Гострота цієї проблеми стає ще більш актуальною з огляду на останні події. Вчора Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт колишнього міністра оборони Росії Шойгу та начальника Генштабу російської армії Герасимова в контексті ситуації в Україні за підозрою у вчиненні міжнародних злочинів. Обидва приєдналися до свого верховного головнокомандувача Путіна, який з березня 2023 року має той самий статус у списку ордерів на арешт як підозрюваний у вчиненні воєнних злочинів.
Сьогодні Велика палата Європейського суду з прав людини оприлюднила своє рішення у справі «Україна проти Росії (щодо Криму)», встановивши численні злочини, вчинені Росією з моменту тимчасової окупації Криму в лютому 2014 року, включаючи викрадення та насильницькі зникнення, незаконне тримання під вартою, катування та жорстоке поводження з політичними в'язнями, порушення свободи вираження поглядів, свободи віросповідання та свободи мирних зібрань, позбавлення власності.
З огляду на це викликає глибокий жаль, що країна, чиє політичне та військове керівництво перебуває під ордером на арешт, у липні головуватиме у Раді.
Однак ця ганебна ситуація не змінює того факту, що відновлення справедливості є неминучим. Чим швидше буде припинено російську агресію та воєнні злочини, а справедливість відновлено, тим швидше Рада Безпеки зможе відновити свою ефективність у виконанні свого основного обов’язку з підтримання міжнародного миру та безпеки.
Пане Голово,
Вищезазначена проблема є яскравим прикладом зловживання та маніпулювання інструментами Ради з боку агресора з метою відволікти увагу, спотворити реальність та викликати втому серед членів Ради щодо питання агресії.
Ми спостерігали різні деструктивні практики щодо цього, зокрема:
- спам порядку денного питаннями, які навряд чи відповідають мандату Ради, зокрема щодо богословських відмінностей між різними православними конфесіями в Україні;
- помста за засідання, скликані за пунктом порядку денного «Підтримання миру та безпеки України», коли наступного дня або через декілька днів Росія вимагала проведення ще одного пов’язаного з Україною засідання;
- блокування щомісячних програм Головувань РБ, якщо проєкт включав засідання за пунктом порядку денного «Підтримання миру та безпеки України».
Усі зазначені практики призводять до подальшої дискредитації Ради та підриву її спроможностей.
Україна вважає, що для того, щоб щорічні доповіді стали корисним інструментом для збереження довіри до Ради, зазначені проблеми мають бути відкрито відображені в їхньому тексті.
У цьому зв’язку також важливо використовувати правильні формулювання. Вкотре наголошуємо, що використаний у доповіді термін «конфлікт в Україні» не є прийнятним варіантом. У цьому конфлікті беруть участь дві сторони, одна з яких визнана резолюціями ГА ООН агресором і призвідником цього конфлікту. Ми не вважаємо, що приховування цієї ролі через використання некоректних термінів підвищуватиме довіру до цього документа.
Ми заохочуємо членів Ради продовжувати шукати нові способи подальшого вдосконалення підготовки щорічних доповідей Генеральній Асамблеї ООН, а також вдосконалювати загальні методи роботи.
Дякую.