27 січня 2026 року у залі Генеральної асамблеї ООН відбулася урочиста церемонія вшанування памʼяті жертв Голокосту.
Це був дійсно надзвичайно зворушливий день, адже вся зала ГАООН була заповнена не дипломатами, а численними представниками єврейської громади - тими, хто пережив страхіття нацистського терору, а також членами їх родин.
Саме ті хто змогли вижити у самому пеклі Голокосту і зберегти та передати нащадкам цю гірку памʼять, і стали головними почесними гостями та промовцями з найвищої трибуни Обʼєднаних Націй.
Вперше в історії було надано слово представниці громадянського суспільства із України - дослідниці Наталії Томенко, яка розповіла історію про жахливі наслідки Голокосту для української спільноти сінті і рома, які й досі залишається мало відомими для широкого загалу.
Особливо запам’яталися слова Сари Вайнстейн, яка пережила жахіття Голокосту на території України.
Її саму та її родину прихистила у себе в домі українська сімʼя, яка за цей акт громадянської мужності поплатилася своїм життям. Адже коли нацистська окупаційна влада довідалася про їхній героїзм, рятівників євреїв одразу ж розстріляли, а сам дім підпалили. Загинула мама Сари, яка прикрила доньку своїм тілом, а сама вона дивом врятувалася втечею до лісу.
Одним словом, у цей дійсно памʼятний день у стінах ООН можна було б бодай частково відчути та зрозуміти, що саме на території України, де перед Другою світовою війною мешкала найбільша єврейська громада у Європі - понад 3 мільйони з 11 європейських євреїв, і відбулися одні з найтяжчих - часто забутих - злочинів Голокосту кулями.
Тим не менше, саме під час цих урочистостей Послу України Андрію Мельнику довелося зробити свій перший публічний демарш в ООН.
Він демонстративно встав з першого почесного ряду та в знак протесту демонстративно залишив залу Генеральної асамблеї.
Це сталося якраз у той безсоромний момент, коли організатори вирішили надати слово - після виступів послів Ізраїлю та США - також і російському представнику Нєбєнзі.
Ну як можна було в цей священний день дати в ООН слово послу терористичної держави рф, яка у ці зимові морози продовжує масово вбивати українців, ніби намагаючись довершити криваву справу німецьких нацистів понад 80 років?
Виходить так, що нібито ерефія досі має якийсь окремий мандат представляти Радянську армію, котра звільнила концтабір Аушвіц-Біркенау (Освенцим).
Важко собі уявити більшу зневагу для понад 6 мільйонів українців, які мужньо боролися у рядах Червоної армії і своїм життям та самопожертвою звільнили Європу від гітлерівської Німеччини, розгромивший Третій рейх.
Дуже хочеться нагадати шановним організаторам церемонії в ООН, що понад 3 мільйони українських солдатів загинули за цю перемогу.
Більше того, саме воїни 100-ї Львівської дивізії Першого Українського фронту першими прорвалися до концтабору і під командуванням полтавчанина Анатолія Шапіро зірвали браму цього найстрашнішого табору смерті нацистів.
Саме тому Посол Андрій Мельник направив особистий лист Генеральному секретарю ООН Антоніо Гутерришу.
У своєму зверненні дипломат нагадав, що саме українці належать до найбільших жертв Другої світової війни, втративши до 10 мільйонів життів. Але так само українці стали й справжніми визволителями континенту від нацизму, заплативши за це неймовірно високу ціну.
Андрій Мельник висловив жаль, що досі у стінах ООН мало хто хоче знати про цей історичний героїзм і жертовність українців, а натомість ми маєм справи зі сліпим підігруванням неоімперським російськими наративам.
Постійний представник України висловив обурення тим фактом, що через 81 рік після розгрому німецького нацизму саме Росії, яка цинічно веде новітню війну на винищення української нації, дається абсолютно нічим не заслужене право монополізувати перемогу.
За словами Посла Андрія Мельника, цей жест став справжнім плювком в обличчя як мільйонам українців, які загинули під час Другої світової війни, так і десяткам мільйонів тих співвітчизників, які сьогодні страждають від не менш варварської московської агресії.
Тож замість того, щоб слухати цинічно-клоунський спіч Нєбєнзі, Посол натомість провів зустрів з великою групою українських євреїв, які пережили Голокост і також стали свідками цього ганебного кроку в залі ГАООН.
Вони були не менше шоковані й рішуче виступили проти паплюження Росією священної правди про Голокост.
Адже із 6 мільйонів євреїв, які стали жертвами Голокосту, кожен четвертий - а це понад півтора мільйона - були страчені нацистами саме на нашій українській землі.
Відтак делегація українських євреїв, хто пережили Голокост, та їх нащадків в один голос звернулися до Секретаріату ООН: наступного року їх має з високої оонівської трибуни має представляти саме Посол України.
Ну що ж: ми дуже сподіваємося, що оргкомітет ООН таки дослухається до голосів українських євреїв, і 27 січня 2027 року у День памʼяті Голокосту з високої трибуни Генеральної асамблеї виступить саме Постійний представник України.
Дипломатична місія України при ООН висловлює глибоку вдячність активістам української єврейської громади в Нью-Йорку, насамперед, пані Беллі Губенко, яка належить до другого покоління тих, хто пережив Голокост, а також її доньці пані Світлані, за Вашу колосальну просвітницьку працю.
Ми щиро дякуємо усім учасникам групи в штаб-квартирі ООН, які поділилися своїми життєвими історіями, але також висловили обурення тим, що росії і досі підігрують і дозволяють спотворювати історичну памʼять.
Окрема подяка депутатові Законодавчої асамблеї штату Нью-Йорк пані Майклу Новахову за організацію цього важливого візиту делегації українських євреїв до ГАООН і за запрошення Послу Андрію Мельнику відвідати парламент в Олбані ближчим часом.