У рамках Тижня міжнародного права, що проходить у Нью-Йорку під час 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, Державний секретар Міністерства закордонних справ України Олександр Карасевич здійснив робочий візит до штаб-квартири Організації Об’єднаних Націй.
Головну увагу під час візиту було приділено розвитку міжнародного гуманітарного права, забезпеченню відповідальності Російської Федерації за порушення міжнародного права, захисту прав жертв міжнародних злочинів, зміцненню міжнародного правопорядку та просуванню українських ініціатив на майданчику ООН.
Програма візиту охопила участь у двох міжнародних тематичних заходах, присвячених прогресивному розвитку міжнародного гуманітарного права та забезпеченню прав жертв російської агресії, виступи на двох відкритих дебатах Ради Безпеки ООН, а також низку двосторонніх зустрічей із високопосадовцями ООН та представниками держав-партнерів.
27 жовтня Державний секретар взяв участь у міжнародному заході «Protecting Human Dignity in Armed Conflict: The Work of the IHL Progressive Development Platform», присвяченому результатам першого року діяльності Платформи з прогресивного розвитку міжнародного гуманітарного права.
Захід організували Міністерство закордонних справ України та Постійне представництво України при ООН спільно з дипломатичними місіями Латвії, Литви, Сполученого Королівства та Німеччини.
Платформу було започатковано у 2025 році за ініціативи Міністра закордонних справ України Андрія Сибіги. Сьогодні вона об’єднує близько ста міжнародних експертів, науковців і практиків, які працюють над удосконаленням міжнародного гуманітарного права в його людському, екологічному та інституційному вимірах.
Із вступним словом до учасників звернувся Державний секретар МЗС України Олександр Карасевич.
Модерував дискусію директор Департаменту міжнародного права та міжнародно-правової протидії агресії МЗС України Антон Кориневич.
Заступник директора Департаменту міжнародного права та міжнародно-правової протидії агресії МЗС України, координатор Платформи Олександр Борисенко представив структуру та ключові результати першого року її роботи.
Народна депутатка України, доповідачка Парламентської асамблеї Ради Європи з питань прогресивного розвитку МГП Олена Хоменко висвітлила парламентський вимір цієї ініціативи.
Співголова Робочої групи II Платформи, професор Американського університету Грузії Саба Піпія зосередився на питаннях зниклих безвісти та захисту тварин під час збройних конфліктів.
Юридична експертка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська порушила питання захисту українських дітей, їх повернення та протидії російським практикам мілітаризації й індоктринації.
Почесний професор Військово-морського коледжу США Джеймс Голмс Армстед присвятив свій виступ проблематиці екоциду, а провідна наукова співробітниця Інституту інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України Наталія Хендель - удосконаленню механізмів забезпечення дотримання міжнародного гуманітарного права, зокрема інституту держави-покровительки.
Захід об’єднав близько 40 учасників, серед яких представники держав-членів ООН, Міжнародного комітету Червоного Хреста, юридичної та академічної спільнот.
Україна наголосила, що прогресивний розвиток міжнародного гуманітарного права має бути спрямований не на послаблення чинних гарантій, а на посилення захисту постраждалих від збройних конфліктів, усунення правової невизначеності та вдосконалення механізмів забезпечення дотримання міжнародно-правових норм.
Результати роботи Платформи стануть основою для підготовки Білої книги з прогресивного розвитку міжнародного гуманітарного права.
28 жовтня Олександр Карасевич взяв участь у міжнародному заході «Жертви в механізмах притягнення до відповідальності: перспективи в контексті агресії проти України» (Victims in Accountability Mechanisms: Perspectives in the Context of the Aggression against Ukraine).
Захід організували Міністерства закордонних справ України та Нідерландів, Рада Європи, Міжнародна асоціація юристів і Міжнародний фонд «Відродження» за співспонсорства Австралії, Великої Британії, Данії, Естонії, Німеччини, Румунії, Фінляндії, Франції, Чехії та Швеції.
У центрі дискусії - забезпечення реальної участі та представництва жертв у діяльності Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, а також роль Міжнародної комісії з розгляду претензій для України у відшкодуванні шкоди, завданої внаслідок російської агресії.
Учасники обмінялися досвідом міжнародних трибуналів і компенсаційних комісій, приділивши особливу увагу тому, як забезпечити не лише юридичне визнання порушень, а й реальні механізми відновлення прав постраждалих.
Виступаючи із заключним словом, Державний секретар МЗС України Олександр Карасевич долучився до обговорення ключового принципу, який об’єднав учасників заходу: жертви міжнародних злочинів мають перебувати в центрі міжнародних механізмів правосуддя та відшкодування шкоди.
27 жовтня Державний секретар виступив на відкритих дебатах Ради Безпеки ООН з питань порядку денного «Жінки, мир і безпека».
У своєму виступі Олександр Карасевич представив практичний досвід України з реалізації резолюції РБ ООН 1325 в умовах повномасштабної російської агресії, зокрема ухвалення третього Національного плану дій на період до 2030 року.
Особливу увагу було приділено відповідальності за воєнні злочини та сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом. Посилаючись на доповідь Управління Верховного комісара ООН з прав людини, українська сторона наголосила на задокументованих випадках сексуального насильства, вчиненого представниками Російської Федерації, та необхідності притягнення винних до відповідальності.
Державний секретар також підкреслив важливість підтримки жіночих громадських організацій, забезпечення доступу постраждалих до правосуддя й репарацій, а також повноцінної участі жінок у всіх процесах, спрямованих на досягнення всеосяжного, справедливого та тривалого миру для України.
29 жовтня Олександр Карасевич виступив на відкритих дебатах високого рівня Ради Безпеки ООН «Новітні технології та морська безпека: наслідки для миру і безпеки».
У центрі виступу - загрози міжнародному судноплавству, які створює російська агресія в Чорному морі, систематичні атаки на українську портову інфраструктуру та цивільні судна, а також використання Росією так званого тіньового флоту для обходу санкцій і здійснення незаконної морської діяльності.
Державний секретар наголосив, що від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено або частково зруйновано понад 1600 об’єктів української портової інфраструктури та пошкоджено понад 260 цивільних суден. Лише за червень-вересень 2026 року зафіксовано понад 95 атак на судна.
Україна закликала міжнародну спільноту посилити санкції проти російського тіньового флоту, зміцнити міжнародну координацію для захисту свободи судноплавства та забезпечити відповідальність Росії за напади на цивільні судна, портову інфраструктуру й шкоду морському довкіллю.
Окремо було наголошено, що безпека українських морських експортних маршрутів безпосередньо пов’язана з глобальною продовольчою безпекою, а розвиток новітніх технологій не звільняє держави від обов’язку дотримуватися міжнародного права.
Також, у рамках візиту Державний секретар провів зустріч із Головою Міжнародного суду ООН Івасавою Юдзі.
Сторони обговорили роль Міжнародного суду ООН у забезпеченні міжнародного правопорядку та розгляд справ за участю України. Олександр Карасевич підтвердив відданість України мирному врегулюванню міжнародних спорів і наголосив на принциповій важливості виконання рішень Суду як невід’ємної складової поваги до міжнародного права.
Відбулася зустріч із Заступницею Генерального секретаря ООН з правових питань, Юридичною радницею ООН Елінор Гаммаршельд.
Окрему увагу було приділено розвитку двостороннього співробітництва із Сінгапуром. У цьому контексті Олександр Карасевич зустрівся з Міністром юстиції та Другим міністром внутрішніх справ Сінгапуру Едвіном Тонгом.
🇺🇦 Україна продовжує доводити: міжнародне право - це не лише система принципів і зобов’язань, а й конкретні механізми захисту людської гідності, відновлення справедливості та забезпечення відповідальності за найтяжчі міжнародні злочини.
Досвід протидії російській агресії ставить перед міжнародною спільнотою складні правові питання, відповіді на які визначатимуть ефективність міжнародного правопорядку на десятиліття вперед.
Саме тому Україна не лише наполягає на неухильному дотриманні міжнародного права, а й бере активну участь у його прогресивному розвитку, пропонуючи рішення, покликані зробити міжнародно-правові норми дієвішими, а захист прав людини надійнішим.
Справедливий і тривалий мир неможливий без поваги до міжнародного права, а міжнародне право не може залишатися дієвим без відповідальності за його порушення.