Пане Голово!

Делегація України вітає змістовні звіт Комітету з питань інформації та звіт Генерального Секретаря з п. 54 порядку денного «Питання, що стосуються інформації». Вважаємо, що обидва документи у достатній мірі відображають головні напрямки роботи Організації у інформаційній площині. Переконані, що інформаційна сфера має й надалі залишатися однім із найбільш затребуваних напрямків роботи ООН. Україна приєднується до виступу ЄС, який був/буде оголошений у рамках розгляду вказаного питання. 

У час глобального та невпинного поширення інформації, прогресивного збільшення інформаційних потоків, ефективне управління ними, в рамках такої універсальної міжнародної організації як ООН, є справжнім викликом. Інформація у наш час є важливою передумовою подолання політичних, гуманітарних і економічних криз, проти яких, здебільшого, націлена робота системи ООН.

Комунікація між ООН та світовою спільнотою є важливим елементом донесення основних мессіджів, вироблених експертами в рамках Організації, до загальної аудиторії. Зрозумілі для пересічного громадянина рішення ООН, правильно спрямований інформаційний сигнал, на нашу думку, значним чином полегшують практичну реалізацію завдань, які перед нами постали сьогодні.

Україна послідовно була і залишається прибічницею конкретних, а не декларативних підходів у роботі Організації, а тому добре скоординована робота ООН у інформаційній площині для нас є однією з важливих складових загальної ефективності діяльності Організації.

У цьому контексті, Департамент публічної інформації ООН котрий рік поспіль демонструє ефективну та злагоджену роботу, яка є результатом дії команди професіоналів та однодумців, що вболівають за свою справу.

Ми дякуємо Департаменту публічної інформації (ДПІ) за проведену роботу у справі донесення до громадськості змісту широкомасштабної діяльності ООН по усім напрямкам. Ми відзначаємо вдалу та конструктивну роботу ДПІ у двох головних аспектах: у оперативному поширенні новин Організації, а також у справі інформаційного супроводу поточної роботи усіх структурних підрозділів системи ООН у Нью-Йорку та інших куточках світу.

Окрім цього, я хотів би особливо подякувати, Ізабель Бруайер, керівнику le Groupe des accréditations et de la liaison avec les médias, а також усім працівникам Групи за ефективну і напружену роботу з організації перебування великої кількості журналістів під час тижня високого рівня відкриття 69-ї сесії ГА.

Пане Голово, пані та панове делегати!

З часів минулорічного засідання 4-го Комітету на геополітичній карті Європи відбулися небезпечні зміни. Моя держава стала об’єктом спланованої агресії Російської Федерації, частина її території  - Крим - всупереч усім міжнародним правовим нормам і Статуту ООН, під прихованою військовою інтервенцією, була анексована.

Але цього Росії було замало. І зараз увесь світ спостерігає за драматичними подіями на Донбасі, де наші війська героїчно боронять Україну від ззовні спонсорованих терористів-найманців, що координують свої дії з Москвою. Ні для кого в світі вже не є таємницею про безпосередню участь регулярних збройних формувань РФ на території моєї країни.  

Сценарій, вже апробований Москвою у Грузії і Молдові, був нахабно втілений у Криму; й донині не полишаються спроби нав’язати маріонетковий терористичний проросійський режим на Донбасі. Штучно підтримуваний Росією конфлікт на сході моєї держави щодня приносить людські страждання та тисячі жертв серед наших збройних сил та цивільного населення. Така ціна геополітичним реваншистським амбіціям російського керівництва.

Україна переконана, що така підступна та агресивна політика сусідньої та колись дружньої для нас держави у 21 сторіччі є не лише аморальною, але й злочинною. Ми користуємося цією нагодою щоб висловити вдячність усім державам-членам ООН, які підтримали нас у цей складний час і закликаємо російську владу схаменутися.

Пане голово, тепер я хотів би висловити кілька принципових для нашої делегації зауважень з питань, що стосуються інформації.

Однією із передумов агресії РФ проти України слугувала нечувана з часів холодної війни інформаційна пропаганда у її найгіршому і найцинічнішому радянському розумінні. Цілеспрямовано, із дня у день, російські ЗМІ, підконтрольні Кремлю, від початку анексії Криму, вели «наполегливу роботу» із промивання мозку мешканцям Криму та сходу України, маніпулюючи їх ностальгічним та прихильним ставленням до традиційних глибоких культурних та цивілізаційних почуттів, які все ще поєднують український та російський народи.

РФ поновила вже підзабуту з часів падіння Берлінського муру стратегію спланованих інформаційних атак, дезінформації та відвертої брехні про події в Україні. Державні російські ЗМІ стали посміховиськом в моїй країні та у більшості держав, де існує поняття «вільна преса» через маразматичні та, інколи, смішні сюжети про українську кризу, спрямовані, здебільшого, на внутрішнього споживача. Поняття «російські ЗМІ» на жаль, вже стали синонімом замовних, «постановочних» та пропагандистських сюжетів на догоду офіційній політичній лінії влади без жодної альтернативної думки. Щиро шкодуємо також і про те, що відомі публічні особи (співаки, актори, журналісти), які ризикнули піддати критиці офіційну політику Кремля щодо України, піддаються масовому осуду, травлі у ЗМІ та переслідуванню.

Показовим є той факт, що першочерговою справою, яку робили окупанти у Криму та терористи на Донбасі – це миттєво вимикали українське телебачення та ретранслювали російське. Співпраця російських журналістів з терористами на Донбасі також є відомим фактом – саме вони ( і ніхто інший) опиняються першими у місці падіння літака МН17, саме вони мають ексклюзивні інтерв’ю терористичних ватажків, саме вони фільмують допити та знущання з українських військових у полоні, і саме вони беруть під примусом інтерв’ю у Надії Савченко – політичного в’язня, яка наразі проходить примусову психіатричну експертизу у Москві та всупереч усім законам і нормам була викрадена та вивезена у Росію. І, зрештою, саме вони першими опиняються на місці вбивства терористами представника МКЧХ. Тенденція, чи не так?

Відомий вислів рейхсміністра пропаганди Німеччини Йозефа Геббельса (якого, до речі, російський президент назвав «талановитою людиною») про те, що «чим зухваліше брехня – тим краще у неї віритимуть», на жаль, став професійним кредо таких загальнодержавних російських телеканалів як LifeNews, Телеканал «Росія», Перший канал, НТВ тощо. Телеканал РТ намагається ретранслювати пропаганду на міжнародному рівні. Величезні грошові ресурси були витрачені Москвою на створення особливої «віртуальної реальності» для російських громадян, які зазомбовані брехливими сюжетами зазначених вище медіа та не мають реального уявлення про те, що саме їх держава стоїть за роздмухуванням нового потужного конфлікту у центрі Європи. Вже зараз існують сотні сайтів, де журналісти світових медіа вміло знаходять фейк та брехню своїх російських колег. У хід іде все – від кадрів військової операції в Іраку (що подається як використання фосфорних бомб в Україні) до фотографій сирійських дітей, які показуються як знедолені знущаннями діти Донбасу.

 Пане голово, пані та панове делегати,

Інформаційна агресія стала відродженою формою загальної неоголошеної війни, яку наразі проводить РФ в Україні. Формою, яку російська сторона дістала з темників минулого. Неможливо відродити СРСР, так само, як і не можливо повернути час назад – це наше послання російській владі.

Особливо цинічно поведінка РФ виглядає  на тлі її традиційного авторства в розробці проекту резолюції ГА ООН «Досягнення у сфері інформатизації та телекомунікації в контексті міжнародної безпеки». На наш погляд, це те саме, коли квартирний грабіжник одночасно працює дільничним поліцейським.

Красномовним є і той факт, що Голова Ради з прав людини при президенті РФ Михайло Федотов запропонував на останньому її засіданні (14 жовтня) В.Путіну (цитую) «…відмовитися від інформаційної війни проти України та перейти до політики інформаційного взаєморозуміння. Тільки так ми зможемо поступово поновити братські та дружні відносини між народами наших держав» (кінець цитати).  

Україна користується цією нагодою аби закликати держави-члени ООН не залишати без належної оцінки спроби розв’язання та ведення  інформаційної війни однієї держави проти іншої. Ми закликаємо не допускати нового реваншу тоталітарних методів інформаційного протистояння, притаманних часам холодної війни.

Ми вимагаємо від російської сторони негайно припинити інформаційну війну проти України та повернути наші взаємини у конструктивне і прогнозоване річище. Ми переконані, що загальнолюдські цінності та бажання зберегти (наскільки це буде можливо тепер) нормальні взаємини між нашими державами  мають стати першочерговими кроками наших двосторонніх відносин.

Закликаємо також відповідні служби ООН посилити моніторинг міжнародного інформаційного простору на предмет використання інформації у якості методу ведення спланованих пропагандистських кампаній на державному рівні.

На останок, хотів би зауважити, що поширення інформації не можливе без свободи та неупередженої діяльності журналістів, які, інколи ризикуючи життям, доносять до громадськості важливі повідомлення щодо найбільш актуальних події.

Україна була і залишається прибічницею свободи слова та розвитку незалежної, вільної й об’єктивної журналістики, яка б базувалася на принципах професійної етики. Ми переконані, що інформація – це потужна «зброя», яку слід використовувати виключно у справі поширення миру, стабільності, демократії та процвітання, що безпосередньо пов’язане з принципами діяльності ООН. Наші спільні зусилля здатні змінити світ на краще.  Ми також поки що в змозі не допустити відновлення того, що варто було б назавжди залишити у минулому столітті.

Дякую за увагу.