Шановний головуючий, учасники форуму, пані та панове,

Розбудовуючи незалежну державу, якій виповнюється лише 22 роки, Україна зацікавлена в поглиблені міжнародної кооперації в межах співпраці Південь-Південь. Країна з 46 мільйонним, високоосвіченим населенням, індекс освіченості якого за даними ООН дорівнює 0,94, розташована на берегах Чорного і Азовського морів, має надзвичайно родючі чорноземи для сільськогосподарських застосувань, потужну газотранспортну мережу. В транзитному відношенні вона уявляє собою “шовковий шлях” для культурного, енергетичного і товарного обміну між Сходом і Заходом. Стратегічно важливо для України підтримувати сталий розвиток цього коридору, інтегруючись у світову кооперацію з розбудови глобального інформаційного суспільства та його наступної фази – суспільства, заснованого на знаннях (К-суспільства).

Державна політика щодо цієї моделі розвитку узгоджується з принципами Женевського (2003р.) та Туніського (2005р.) Всесвітніх самітів ООН. Для втілення зазначеної політики парламент України прийняв низку взаємопов’язаних законів, головним з яких є закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015р.р.». Відповідно до цієї законодавчої бази розвиток інформаційного суспільства і К-суспільства в Україні здійснюються за наступними головними напрямами:

- формування національної інформаційної інфраструктури і інформаційних ресурсів та їх інтегрування у глобальний інформаційний простір;

- розвиток національної ІКТ індустрії та підготовка кадрів для неї;

- створення загальнодержавних систем електронного урядування, інформаційного забезпечення освіти, науки, культури, охорони навколишнього середовища, здоров’я;

- розвиток національного сегмента європейської Grid інфраструктури та участь у міжнародній кооперації з вирішення надскладних обчислювальних задач, що відносяться до глобальних викликів людству (розробка альтернативних джерел енергії, дослідження змін клімату, боротьба з глобальними хворобами та інше).

Координацію зазначеної діяльності здійснює Уряд України, який щорічно звітує перед своїм Парламентом. За результатами звіту приймаються рішення щодо подолання відставання від розвинених країн світу за станом розбудови інформаційного суспільства, та суспільства, заснованого на знаннях.

Втілення в життя цієї політики дозволило Україні протягом останніх семи років вийти на 15 позицію у світі за обсягами виробництва програмного забезпечення, яке створюється двома тисячами компаній; 4 позицію у світі за кількістю сертифікованих програмістів; 9 місце у Європі за кількістю Інтернет користувачів, це 43, 5% від кількості населення України. Щороку університети України випускають понад 10 тис. фахівців у галузі ІКТ з ґрунтовною математичною підготовкою, хоч потреба в них на ринку праці протягом наступних 5 років складе не менше 50 тис. осіб.

Вагомими результатами, досягнутими Україною протягом останніх 7 років можна вважати наступні:

1. В країні створені дві національні науково-освітні телекомунікаційні

мережі (URAN та URNET) з потужними інформаційними ресурсами, які об’єднали більшість університетів і наукових установ України. Мережа URAN інтегрована до європейського інформаційного простору GEANT. Завдяки цьому науковці з України отримали можливість брати участь у спільних з ЄС проектах з високими вимогами до пропускної здатності каналів передачі даних, зокрема, з Центром ядерних досліджень у м. Церн (Швейцарія). Завдяки інтеграції з GEANT в Україні функціонує світовий центр даних «Геоінформатика і сталий розвиток», який містить національні дані з фізики твердої землі, сонячно-земної фізики, океанографії тощо.

2. В Україні швидко розвивається національна грід-інфраструктура,

інтегрована в Європейську мережу EGI (European Grid Infrastructure) та здійснюється її застосування до вирішення надскладних задач як в різних сферах діяльності українського суспільства, так і в міжнародних наукових дослідженнях (зокрема проект АЛІС для великого адронного колайдера).

3. Діяльність органів державної влади та органів місцевого

самоврядування спрямовується на створення та розвиток "електронних" секторів економіки, торгівлі, фінансової і банківської сфер тощо. Урядом України створено Національний центр підтримки електронного урядування, який має стати системоутворюючою ланкою електронного суспільства в Україні.

4. Україна здійснює потужний поступ в сфері кібербезпеки

спрямований на захист інтересів людини, суспільства і держави в інформаційній сфері, з огляду на економічну, ядерну, біологічну, хімічну, інформаційну безпеку, боротьбу з тероризмом. Так, конкурентоспроможними на світовому рівні є сучасні наукові розробки наукових шкіл Київського політехнічного інституту, зокрема, системи активної комплексної протидії кібернетичним загрозам, захисту баз даних та інформаційних ресурсів від несанкціонованого доступу, методики досліджень стійкості криптоалгоритмів. Ці розробки впроваджуються в органах державної влади, бізнесі, банківській сфері.

У зв`язку з цим Україна може запропонувати у рамках міжнародної кооперації підготовку сертифікованих фахівців з інформаційної безпеки за спільними програмами на основі гармонізованих міжнародних і національних стандартів країн-учасниць, проведення наукових досліджень щодо розроблення методів, моделей, програмних і апаратних засобів активної інформаційної безпеки, участь у спільній організаційній структурі для розроблення стратегії, принципів взаємодії і координації зусиль країн-учасниць (співпраці «Південь-Південь») щодо інформаційної безпеки та електронного урядування.

Торкаючись державної політики України у сфері розвитку інформаційного суспільства і суспільства, заснованого на знаннях на ближчу і середньострокову перспективу, зазначимо наступне.

Незважаючи на наведені вище досягнення, за сукупністю індикаторів суспільства, заснованого на знаннях, запропонованих Департаментом економіки і соціальних відносин ООН (United Nations Department of Economic and Social Affairs), Україна має ще значне відставання від розвинених країн світу. Так, оцінюючи «відстань», яку необхідно пройти Україні до К-суспільства, шляхом порівняння її індикаторів з усередненими значеннями цих індикаторів для п’яти країн Європи - Швеція, Данія, Норвегія, Швейцарія, Фінляндія (далі Європа-5), бачимо, що Україна незначно поступається Європі-5 за індикаторами інтелектуальних активів суспільства (термін навчання у школі, відсоток молоді до 15 років, що здобуває освіту, кількість учнів на одного вчителя). В той же час Україна має більш ніж восьмикратне погіршення за рівнем екологічно захищеної території, чотириразове перевищення рівня дитячої смертності, триразове відставання за витратами держави на дослідження та інноваційний розвиток, чотириразове погіршення за рівнем корупції.

Виходячи з того, що Україна ще не завершила побудову першої фази К-суспільства – інформаційного суспільства (існує невідповідність інформаційного середовища України базовим міжнародним індикаторам, практично відсутня дійова інноваційна політика держави), доцільно діяти паралельно, а саме:

1. Прискорити розвиток першої фази – розбудови інформаційного

суспільства шляхом залучення зовнішніх та внутрішніх інвестицій та здійснення принципово важливих інституційних та технологічних перетворень;

2. Мобілізувати в єдиному комплексі політичні та суспільні інститути

держави на пріоритетний розвиток наступної фази – суспільства, заснованого на знаннях, що ґрунтується на поєднанні ІКТ – з людською, творчою компонентою, задля забезпечення високої якості та безпеки життя людей. Ця стратегія була б привабливою, амбіційною і затребуваною в контексті співпраці Південь – Південь. 

Дякую за увагу.