Постійне представництво України при ООН

21, Київ 02:55

Діяльність України в рамках ООН

 

Діяльність України в ООН

 

У 1945 р. Україна стала однією з держав - співзасновниць ООН, що було визнанням внеску українського народу у перемогу над фашизмом та зміцнення миру в усьому світі. Делегація України взяла активну участь у конференції у Сан-Франциско, зробивши вагомий внесок у розробку Статуту ООН. Глава делегації України на конференції у Сан-Франциско, міністр закордонних справ УРСР Д. Мануїльський головував у Першому комітеті, де були розроблені Преамбула та Глава 1 "Цiлi та принципи" Статуту. Україна в числі перших підписала Статут i ввійшла в групу з 51 держави-засновниці ООН.

Упродовж майже 60-річної історії членства в Організації Україна неухильно дотримується цілей та принципів Статуту Організації, робить суттєвий вклад у її діяльність у сферах підтримання міжнародного миру та безпеки, роззброєння, економічного та соціального розвитку, захисту прав людини, зміцнення міжнародного права тощо.

До 1991 року, будучи у складі Радянського Союзу, Україна де-юре мала в ООН власне представництво на рівні незалежної країни. Проте, де-факто діяльність Української РСР в ООН була обмежена рамками проведення єдиної радянської зовнішньої політики. Незважаючи на це, протягом понад чотирьох десятиліть трибуна ООН залишалася чи не єдиним впливовим міжнародним засобом, завдяки якому світова громадськість дізнавалася про Україну. Фактор багаторічного членства України в ООН позитивно вплинув на процес міжнародного визнання її незалежності в 1991 році.

 

Діяльність України у складі органів системи ООН

 

Україна входить до складу таких органів ООН, як Комісія ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ), Комісія із соціального розвитку, Комісія з наркотичних засобів, Виконавча рада Структури ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок «ООН-Жінки», Комітет з інформації, Комісія ООН з наркотичних засобів, Рада Організації ООН з промислового розвитку (ЮНІДО), Адміністративна рада та Рада поштової експлуатації Всесвітнього поштового союзу, Міжнародний трибунал з морського права, Комітет ООН з внесків, Координаційна Рада Об’єднаної Програми ООН з ВІЛ/СНІДу.

За час свого членства в ООН Україна тричі обиралася непостійним членом Ради Безпеки (1948-1949, 1984-1985, 2000-2001 рр.), шість разів - членом Економічної і Соціальної Ради (останній раз - на період 2010-2012 рр.), двічі – членом Ради ООН з прав людини (востаннє на період 2008-2011рр.). Представники України обиралися на керівні посади головних комітетів сесій Генеральної Асамблеї, зокрема, Другого (економічні та фінансові питання), Третього (соціальні, культурні і гуманітарні питання, питання прав людини), Четвертого (спеціальні політичні питання та питання деколонізації) та Шостого (правові питання).

У 1997 р. Міністра закордонних справ України Г.Й.Удовенка було обрано на посаду Голови 52-ї сесії Генасамблеї – найвищу керівну посаду в ООН. Предметом особливої гордості України є те, що саме 52-а сесія ГА ООН, яка увійшла в історію як «сесія реформ», ухвалила всеосяжну програму реформування Організації, запропоновану її Генеральним секретарем К.Аннаном, і надала потужного імпульсу широкомасштабному оновленню ООН.

Одним з найбільш важливих підтверджень визнання авторитету і ролі нашої держави на міжнародній арені, послідовності та неупередженості її зовнішньої політики, відданості принципам демократії та верховенства права стало обрання України до складу непостійних членів Ради Безпеки ООН на період 2000-2001 рр. Вперше Україна, як незалежна держава, була членом органу, на який покладено головну відповідальність за підтримання міжнародного миру та безпеки у світі, як незалежна держава. За час членства в Раді Безпеки Україна переконливо довела свою спроможність бути активним учасником її діяльності, здійснювати ефективний вплив на процес прийняття в РБ доленосних рішень та робити власний практичний внесок у їх реалізацію. Кульмінацією членства України в Раді Безпеки ООН стало її головування в цьому органі у березні 2001 р., коли РБ предметно розглянула ряд найбільш актуальних світових проблем, зокрема, кризові ситуації на Балканах та на Близькому Сході. 

 

Напрямки роботи України в системі ООН

 

Подолання викликів нового тисячоліття.


            Наша держава надає виключно важливого значення питанню зміцнення ООН як центру багатосторонніх зусиль у подоланні складних та комплексних викликів нового тисячоліття. Україна виходить з необхідності забезпечення реалізації Декларації тисячоліття ООН (2000 р.).

Настільки ж важливого значення наша держава надає питанню реформування Ради Безпеки. Україна виступає за розширення членського складу РБ, підтримуючи збільшення кількості як постійних, так i непостійних членів. Неодмінною передумовою підтримки нашою державою будь-якого варіанту реформування РБ ООН є забезпечення адекватного рівня представленості в цьому органі країн Східноєвропейської регіональної групи. Позиція України базується також на розумінні того, що інститут права вето не відповідає сучасним міжнародним реаліям. Належна увага приділяється забезпеченню подальшого прогресу у посиленні транспарентності та вдосконаленні методів роботи РБ ООН.

 

Боротьба із тероризмом

Боротьба з міжнародним тероризмом є одним з основних напрямків діяльності ООН. Відповідальність за реалізацію політики на даному напрямку покладена на Контртерористичний комітет РБ ООН та його Виконавчий Директорат, Цільову групу з імплементації Контртерористичної стратегії (ЦГІКТС) ООН, а також нещодавно створений за фінансової підтримки Саудівської Аравії Антитерористичний центр (АТЦ) ООН.

Дорожньою картою діяльності ООН та держав-членів на контртерористичному напрямку є Глобальна контртерористична стратегія (ГКС) ООН, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН консенсусом у 2006 році.

Саме для забезпечення імплементації ГКС у 2005 році була й створена Генеральним секретарем за підтримки Генеральної Асамблеї ООН Цільова група, метою якої стало зміцнення  та координація контртерористичних зусиль системи ООН. До складу ЦГІКТС входить більше тридцяти міжнародних суб’єктів, які, відповідно до своєї компетенції, беруть участь у багатосторонніх зусиллях з боротьби з тероризмом.

ЦГІКТС забезпечує від імені ООН аналіз потреб держав-членів в ході імплементації даної стратегії, надаючи країнам необхідну політичну та технічну підтримку, а також консультативну допомогу у сфері ефективної реалізації завдань стратегії.

Кожні два роки Організацією проводиться огляд стану імплементації ГКС. Останній такий огляд мав місце у 2012 році, коли наприкінці червня в ході спеціального пленарного засідання Генеральної Асамблеї ООН відбулося прийняття резолюції ГА ООН «Огляд Глобальної контртерористичної стратегії ООН», у якій держави-члени ООН  відобразили сучасні виклики міжнародній контртерористичній діяльності та визначили напрямки подальшої роботи.

Останніми важливими заходами Генеральної Асамблеї ООН на контртерористичному напрямку стали Зустріч високого рівня з питань протидії ядерному тероризму з акцентом на зміцненні відповідних правових рамок (вересень 2012р.) та спеціальна зустріч за участі міжнародних та регіональних організацій на тему «Попередження та припинення фінансування тероризму» (листопад 2012р.). Україна взяла участь в обох заходах на високому рівні.

Будучи учасником усіх міжнародних конвенцій і протоколів, що регулюють різноманітні аспекти боротьби з тероризмом, серед іншого й у сфері запобігання фінансуванню тероризму, Україна є одним з активних гравців у сфері протидії міжнародному тероризму, реалізовуючи свої інтереси, у тому числі у рамках роботи Генеральної Асамблеї ООН.

Виконуючи свої міжнародні зобов’язання Україна регулярно інформує Секретаріат ООН про зусилля, які вживаються Урядом нашої держави на контртерористичному напрямку. Прикладом такого інформування є останнє надання українською стороною інформації щодо стану імплементації положень «Декларації про заходи щодо ліквідації міжнародного тероризму», яка були прийнята резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 49/60 (квітень 2012р.).

Триває активна співпраця української сторони з Комітетом РБ ООН, заснованим резолюціями 1267/1989 та 1988, якими встановлено санкційний режим та консолідовані списки членів організації “Аль-Каїда” і пов`язаних з ними осіб та організацій.

 

Участь України у міжнародних зусиллях з протидії морському піратству під координацією ООН

Україна активно залучається до координованих ООН міжнародних зусиль з протидії морському піратству і збройним пограбуваннями суден. З 2009 року наша держава на регулярній основі бере участь у засіданнях Ради Безпеки ООН з цієї проблематики, виступаючи співавтором щорічних базових і галузевих резолюцій Ради Безпеки ООН з протидії піратству біля узбережжя Сомалі.

У травні 2010 року за ініціативи делегації України відбулося перше в історії ООН тематичне засідання Генеральної Асамблеї ООН, присвячене боротьбі з морським піратом. Щороку, в рамках роботи ГА ООН, делегація України ініціює і забезпечує включення до тексту резолюції ГА ООН з морського права нових положень щодо боротьби з морським піратством, передовсім у сфері посилення соціального захисту  жертв піратських нападів і членів їхніх сімей, належної імплементації норм міжнародного права та удосконалення норм національного законодавства у галузі притягнення піратів до відповідальності тощо.

Україна є дієвим учасником Контактної групи з протидії піратству біля узбережжя Сомалі, беручи активну участь у пленарних засіданнях Контактної групи, а також діяльності її функціональних робочих груп. З 2010 року Україна бере участь в операції Європейського Союзу «Аталанта»: офіцер Збройних Сил України виконує обов’язки офіцера управління розвитку спроможностей штабу операції у м. Нортвуд, Великобританія. До кінця 2013 року планується направити до району Африканського Рогу флагман ВМС України фрегат «Гетьман Сагайдачний» з вертольотом Ка-27 та оглядовою групою на борту для участі в анти-піратській операції НАТО «Океанський Щит».

 

Підтримання міжнародного миру та безпеки

Україна як одна з держав-фундаторів ООН надає особливого значення діяльності ООН з підтримання міжнародного миру та безпеки, розглядаючи участь у ній як важливий чинник своєї зовнішньої політики.

Починаючи з липня 1992 р., Україна виступає як значний контрибутор військових підрозділів та персоналу до операцій ООН з підтримання миру (ОПМ). За період незалежності України понад 34 тисяч українських військових та представників органів внутрішніх справ взяли участь у більш ніж 20 миротворчих операціях під егідою ООН. 

За останніми офіційними даними Секретаріату ООН, Україна станом на початок 2013 року представлена в ОПМ ООН понад 500 «блакитними шоломами» у складі 8-ми миротворчих операцій ООН: у ДРК, на Кіпрі, в Аб’єй (Судан), у Косово, Кот д’Івуарі, Ліберії, Південному Судані та Тимор-Леште. Таким чином, за кількістю персоналу Україна наразі у третій десятці держав-лідерів серед понад 100 країн-контрибуторів до ОПМ ООН.

Наша держава активно долучилась до процесу реформування миротворчості з тим, щоб зробити її більш ефективною та адекватною сучасним викликам. Так, саме Україні належать ініціативи щодо зміцнення миротворчого потенціалу ООН шляхом заповнення критичних прогалин у галузі авіаційного забезпечення місій, а також стосовно вдосконалення механізмів юридичного захисту «блакитних шоломів». У 1994 р. Україна стала ініціатором Конвенції з безпеки персоналу ООН та зв'язаного з нею персоналу, а у вересні 2006 р. Міністр закордонних справ України підписав Факультативний протокол до цієї Конвенції. У грудні 2002 р. на 57-й сесії Генеральної Асамблеї ООН була одностайно схвалена внесена делегацією України резолюція, якою 29 травня було проголошено Міжнародним днем миротворців ООН. За ініціативою нашої держави 7 листопада 2008 р. Генасамблея схвалила Декларацію з нагоди 60-річчя миротворчої діяльності ООН.

 

Економічний та гуманітарний напрямки

Діяльність України на економічному та гуманітарному напрямку роботи ООН, насамперед, відбувається в Другому комітеті Генеральної Асамблеї (економічно-фінансові питання). Зусилля спрямовуються на розширення міжнародної фінансової і технічної допомоги для вирішення завдань економічного та соціального розвитку України. Результатом, зокрема, є включення до низки важливих рішень Генеральної Асамблеї та інших органів положень щодо надання міжнародним співтовариством фінансової, технічної та консультативної допомоги країнам з перехідною економікою.

Одним з пріоритетних напрямків діяльності нашої держави в ООН є співробітництво з метою пом’якшення та мінімізації довготермінових наслідків Чорнобильської катастрофи. Починаючи з 1990 р. за ініціативи України, Білорусі та Російської Федерації Генеральною Асамблеєю ООН схвалюється резолюція “Зміцнення міжнародного співробітництва та координація зусиль у справі вивчення, пом’якшення та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи” (з 1993 р. – на дворічній основі). 55-ю сесією ГА ООН у грудні 2000 р. було ухвалено резолюцію “Закриття Чорнобильської АЕС”, в якій Генеральна Асамблея привітала рішення Уряду України про закриття станції. На початку 1990-х років відповідні резолюції та рішення щодо Чорнобиля схвалювалися також в рамках Економічної і Соціальної Ради та Дитячого фонду ООН.

28 квітня 2006 р. за ініціативи делегації України відбулося спеціальне пам’ятне засідання ГА ООН з нагоди 20-х роковин Чорнобильської трагедії. 26 квітня 2011 р. у рамках заходів з вшанування Чорнобильської трагедії Програмою розвитку ООН (ПРООН) спільно з ППУ було проведено щорічне засідання Міжвідомчої цільової групи з питань міжнародного співробітництва щодо Чорнобиля під головуванням заступника Адміністратора ПРООН. У заході також взяли участь Постійні представники Білорусі, Росії, найбільших держав-донорів, зокрема, США, Японії, ЄС, та інших зацікавлених країн.

Під час заходу було проведено відео конференцію з представництвами ПРООН в Україні, Білорусі, РФ, а також штаб-квартирою МАГАТЕ у Відні та офісом Світового банку у Лондоні.

 

Захист прав людини

Україна є активним учасником діяльності органів системи ООН, які діють у сфері прав людини. Наша держава є стороною всіх основних міжнародно-правових документів ООН з прав людини, найважливішими з яких є Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, Факультативні протоколи до них, Міжнародна конвенція з ліквідації всіх форм расової дискримінації. Як держава-сторона міжнародних договорів Україна вживає заходів з метою подальшого впровадження міжнародних правозахисних норм та стандартів, удосконалення національної правозахисної системи, посилення співпраці з УВКПЛ ООН та правозахисними спецпроцедурами, конвенційними органами, своєчасного представлення доповідей про виконання нашою державою положень відповідних конвенцій.

Як активний прихильник забезпечення гендерної рівності та покращення становища жінок, подолання гендерних стереотипів, член Виконавчої ради Структури «ООН-Жінки» Україна бере участь у переважній більшості заходів у рамках ООН щодо обговорення відповідної проблематики, інформуючи міжнародну спільноту про виконання Україною положень Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, окремих національних програм та проектів, які стосуються реалізації інтересів нашої держави з гендерних питань тощо.

Участь України у відкритих дебатах Ради Безпеки ООН на тему «Жінки, мир, безпека» підтверджує позицію нашої держави щодо необхідності забезпечення прозорої гендерної політики у плані використання жіночого потенціалу у вирішенні конфліктних та кризових ситуацій, превентивній дипломатії, миробудівництві та постконфліктній відбудові.

Обрання України до складу Ради ООН з прав людини у 2006 та 2008 роках стало свідченням міжнародного авторитету нашої держави, визнанням її практичного внеску і значного потенціалу у сфері забезпечення дотримання, захисту та поваги прав і свобод людини у світі. Після двох термінів членства в РПЛ Україна продовжує працювати в органі в якості спостерігача, просуваючи ініціативи, зокрема, щодо ролі превенції у заохоченні та захисті прав людини, а також представила свою кандидатуру на вибори до складу РПЛ на період 2018-2020 рр.

 

Охорона навколишнього середовища

На сьогодні Україна є стороною понад 40 міжнародних конвенцій та угод, учасником багатьох програм та проектів ООН, спрямованих на охорону навколишнього природного середовища. Прикладом визнання активності України на екологічному напрямку стало успішне проведення в Києві у травні 2003 р. П’ятої конференції міністрів охорони навколишнього середовища в рамках процесу „Довкілля для Європи”.

У лютому 2004 року Україна приєдналася до найважливішої міжнародної екологічної угоди – Кіотського протоколу.

З 2007 р. Україна є членом неофіційної "Групу друзів" Генерального секретаря з питань клімату, у рамках діяльності якої проводяться тематичні консультацій, спрямовані на надання сприяння процесам консенсусного вироблення рішень у переговорах з найгостріших питань зміни клімату та визначення кола спільних заходів в ООН.

21 квітня 2010 року Україна приєдналася до Копенгагенської домовленості, визначивши для себе за мету скорочення до 2020 р. викидів на 20% у порівнянні з 1990 р.  Україна також стала стороною «Канскунських угод» (грудень 2010 р.).

Згідно з «Дурбанською платформою» (10 грудня 2011 р.) Україна зобов’язалася скоротити свої викиди на 20% до 2020 р. у порівнянні з 1990 р. Та на 50% - до 2050 р.

Під час 18-а Рамкова конвенція ООН про зміну клімату та 8-а Зустріч Сторін Кіотського протоколу Україна була серед країн, які висловилися на підтримку запуску другого періоду Кіотського протоколу (пакет рішень «Дохійський кліматичний портал») з початку 2013 р.